Почніть з однієї послуги

Найшвидший спосіб провалити облік: імпортувати все першого ж дня. Розповідаємо, як почати з однієї послуги і рости від того, що вже працює.

Імпорт, який ніколи не закінчується

Ми не раз бачили, як проєкт обліку починається з грандіозного імпорту. Усі сервери з платформи віртуалізації, усі пристрої з мережевого сканера, усі користувачі з довідника. Дванадцять тисяч записів першого ж дня. А тоді команда дивиться на дванадцять тисяч ні з чим не пов’язаних рядків, втомлюється і повертається до таблиці.

Річ ніколи не була в рядках. Річ у зв’язках між ними, а зв’язки проводять люди, які розуміють послугу. Тому порада в цьому посібнику навмисно скромна: опишіть одну послугу, як слід, і лише потім беріться за щось інше.

Виберіть правильну

Візьміть послугу, яка досить важлива, щоб люди помітили її збій протягом години, і досить мала, щоб одна людина розуміла її від початку до кінця. Зарплата, внутрішня вікі, друк, VPN, через який люди працюють з дому. Не велика бухгалтерська система. До неї дійде черга на третій місяць, коли перші кілька послуг навчать вас, як вам зручно все описувати.

Якщо ви обслуговуєте IT інших компаній, візьміть одного клієнта і одну його послугу. Якщо ви єдиний адміністратор, візьміть те, що зіпсувало б вам відпустку.

Запишіть ланцюжок згори донизу

Почніть з верху, з того, що бачить бізнес: продукт «Зарплата», а не «SQL-сервер у четвертій стійці». Під продуктом створіть послугу. Під послугою одну чи кілька її робочих копій (екземплярів): робочу, тестову, можливо, ще одну в іншому регіоні. Під кожним екземпляром сервери, на яких він працює.

Потім усе, що навколо. Фізичне обладнання, якщо сервер не віртуальний. Його мережеві адреси і сегмент мережі, до якого вони належать (підмережа). Програми і ліцензія, яка їх покриває. Приміщення і будівля. Облікові записи, якими користується послуга. Перевірки моніторингу, які за нею стежать. Правило резервного копіювання, щоб на запитання «а це взагалі копіюється, і як часто?» відповідь була в записі, а не в чиїйсь пам’яті.

На кожному кроці пов’язуйте, а не передруковуйте. Розташування сервера має братися зі стійки, стійки з приміщення, приміщення з будівлі. AverDesk передає ці дані вниз ланцюжком і показує, коли двоє «батьків» кажуть різне, щоб вибрали ви. Зазвичай саме тут люди виявляють, що в їхній таблиці той самий дата-центр записано трьома різними способами.

Нехай запис стане документацією

Ось тут пов’язаний облік перестає бути списком і стає документацією. У послузі запишіть порти, які вона слухає. Запишіть зовнішні речі, від яких вона залежить: платіжний сервіс, поштовий ретранслятор, сервер ліцензій, який вам не належить. Запишіть, де резервний майданчик і що треба, щоб на нього перейти.

Вас потягне написати про це сторінку у вікі. Не варто. Коли все це живе в записі послуги, заміна сервера чи зміна порту змінює саму документацію, а історія показує, хто це зробив і коли. Сторінка у вікі про сервер застаріває наступного ж дня після того, як хтось його торкнувся. А модель послуги і є сервер.

Вирішіть, хто що бачить

Перш ніж когось запрошувати, подумайте, кому до чого потрібен доступ. В AverDesk це дві окремі половини, і розділені вони навмисно. Команди визначають, до яких активів людина має доступ. Ролі визначають, що вона з ними може робити. Запрошення може давати права на конкретні об’єкти, тож підрядникові можна відкрити одну послугу і більше нічого.

Усе, чого людині бачити не можна, приховано, а не просто сіре, тому кожен на своєму рівні бачить цілісну модель. Коли в чомусь відмовлено, система пояснює чому. Людину, яка працює в кількох організаціях, у рахунку враховують один раз, а це важливо для постачальників послуг і для холдингів.

Для однієї послуги таке рішення займає п’ять хвилин: власник, команда, яка її обслуговує, і, можливо, керівник, який хоче поглядати. Зробіть це правильно один раз, і воно стане шаблоном для всіх наступних послуг.

Поживіть з цим два тижні

А тепер годі описувати, час користуватися. Пропускайте проблеми й заявки щодо цієї послуги через службу підтримки. Оголосіть наступні планові роботи для неї і подивіться, як заповнюється список того, чого вони торкнуться. Поставте агента на один з її серверів і погляньте на смугу стану. Перезавантажте щось і спершу зазирніть на сторінку сервера.

Двох тижнів досить, щоб зрозуміти, на які поля ви справді дивитеся і яких зв’язків вам бракує. Підправте довідники. Тоді беріть другу послугу. До п’ятої у вас буде структура, якій ви довіряєте, а великий імпорт, коли ви нарешті до нього дійдете, ляже в модель, яка знає, куди що класти.

Якщо організації у вас ще немає, почніть з плану Free. У ньому є демо-організація, і це гарне місце, щоб описати свою першу послугу двічі: раз для навчання, раз по-справжньому.

Почати безкоштовно

IT-інвентаризація, пов’язані сервіси та щоденна підтримка.

Читайте далі

Інтеграції

Нічого не заходить усередину: як AverDesk отримує ваші дані

Щоб побачити ваші сервери, програма для обліку зазвичай просить відчинити їй двері в мережу. AverDesk цього не просить. Розповідаємо, як дані виходять назовні, а всередину не потрапляє нічого.

· 5 хв читання