Сервер бази даних
Тут починається збій.
Що від чого залежить
Запишіть, як влаштована система: які сервери й порти вона використовує, до яких зовнішніх сервісів звертається, куди переїде, якщо основний майданчик ляже. Ці зв’язки стають спільним описом і показують, що зачепить зміна чи збій, ще до того, як ви дізнаєтеся це на власному досвіді.
Зазвичай це знає один інженер, і він саме у відпустці. AverDesk пов’язує сервери, запущені копії сервісів, самі сервіси й продукти, якими користуються люди, в одну карту, зрозумілу всій команді (граф залежностей).
Коли щось ламається, AverDesk проходить цією картою і показує, що зупиниться наступним. Команда веде карту на схемі, а не в таблиці.
Візьмімо сервер бази даних, що впав уночі. Ось як біда проходить картою.
Тут починається збій.
Копія сервісу, що працює на цьому сервері.
Застосунок, яким користуються люди. Зв’язки ведуть просто до нього.
Якщо A залежить від B, а B від A, вже не зрозуміти, де почався збій. Коли новий зв’язок замкнув би таке коло (цикл), AverDesk його відхиляє і показує точний шлях, що його замикає.
Спробуйте нижче й подивіться, як виглядає така відмова.
Уже є шлях: Сервіс B → Ресурс C → Сервіс A
Сервіс A → Сервіс B → Ресурс C → Сервіс A
Карта лишається без замкнених кіл. Перегляньте наявні зв’язки, перш ніж додавати цей.
Вирішуйте, що з чим можна пов’язати і скільки зв’язків кожного виду допустимо. Тоді карта повторює те, як ваша команда насправді думає про свої системи.
Карта показує те, що ні з чим не пов’язане, і те, що не веде до жодного продукту для людей. Щоденна перевірка повідомляє про все, що забули за останню добу, тож карта не розвалюється потроху.
Інженери тримають зв’язки в порядку. Нічна зміна (у NOC, центрі керування мережею) йде ланцюжком, коли щось ламається. Людина, яка відповідає за сервіс, нарешті бачить, на чому він працює, і нікого не питає.